Проект "Багатомовне читання"

Проект багатомовного читання і Перекладацька школа в книгарні “Є” діяли під егідою ЦДЛДЮ – аж ніяк не паперової організації, яка нині об’єднує  педагогів, науковців,  літературознавців, письменників, перекладачів, художників, теоретиків і практиків, – ідеєю навернення дітей до книги, популяризації дитячого читання, дослідження феномена дитячої літератури у всіх формах і проявах. І в межах цієї грандіозної, неохопної теми – кажучи метафорично, на цьому неозорому полі – кожен “оре свою нивку”: працює у своїй сфері, робить те, що знає, може і вміє найкраще, у такий спосіб долучаючись до спільної справи.

А справа ця особливо важлива, особливо актуальна в наш час, характерна ознака якого – занепад загальної культури і культури читання зокрема: не тільки діти – дорослі вже не вміють прочитати вірша до ладу. Отже, у нас на очах зникає цілий материк людської культури. Як казав Уолт Уітмен: „Велика поезія можлива лише за наявності великих читачів”, а таких читачів треба плекати.

Але, все-таки, чому переклад? – таке питання мені доводилося чути дуже часто. І відповідь завжди була готова.

  • По-перше, художній переклад – прекрасний спосіб вивчення мов, який дає змогу глибоко проникнути в саме єство мови, збагнути її красу і неповторність, зрозуміти, що інша мова це не лише інші слова – це інша картина світу, інше світовідчутя;
  • по-друге, в такий спосіб дитина ніби  ненароком, мимоволі порівнює чужу мову з рідною, шукає подібності і відмінності, привчається “зазирати у словник”, краще пізнає рідну мову, її багатство, тони і напівтони, аромати й відтінки, – відтак самостійно відкриває для себе важливі філософські істини й ідеї, назавжди розширюючи обрії своєї свідомості;
  • по-третє, для перекладу в дитячій аудиторії необхідно вибирати високі (чи, принаймні, майстерні) зразки, зважаючи на те, що діти завжди хочуть бути найкращими, вони не люблять щось робити погано – вони люблять і стараються все робити добре, щоб отримати увагу, похвалу, щоб стати переможцем, і їм тільки треба в цьому допомогти: давати добрі і дедалі кращі тексти, постійно піднімати планку, щоб дитині було до чого тягнутися.

Не дарма ж скрипалів-віртуозів плекають з 5-6 річних малят. Так і блискучих перекладачів можна (і треба) формувати з раннього віку.

Але проект багатомовного читання був скерований власне на те, щоб пробудити інтерес до мов, дати поштовх до вивчення їх і до пізнання мистецтва слова з іншого боку, в іншому світлі. Дітям завжди цікаво те, що незвичайне. Тому для проведення занять під час проекту ми запрошували носіїв мови — сам їхній вигляд був не зовсім звичайний, бо переважно це були іноземці. Всі наші гості любили свою мову і цю любов передавали аудиторії в процесі навчання —  і саме це надавало заняттям особливого сенсу, бо слухачі не лише пробували збагнути чужу мову, але й вчилися любові до рідної мови.

Участь в проекті багатомовного читання взяли 17 гостей, серед яких були і такі знані постаті, як Ігор Калинець, Андрій Содомора, Ростислав Паранько. Ігор Калинець на нашому занятті вперше презентував український переклад дитячих віршиків польського письменника Єжи Герасимовича, Андрій Содомора і Ростислав Паранько знайомили слухачів з латиною — в її поетичному і прозовому вимірі. До речі, ці уроки транслювало Львівське обласне радіо.

З екзотичними мовами охочих знайомили Кетеван Кантарія (грузинська), Ілона Нукшевіца (латвійська), Марина Троценко (литовська), Такаші Хірано (японська), Лун Чен (китайська). Також учасники наших занять вчилися читати  європейськими мовами.

Підхід до занять був дуже серйозний, щоразу слухачі отримували від лекторів роздаткові матеріали: алфавіт певної мови з українською транскрипцією, правила читання, короткі і прості тексти з транскрипцією і дослівним перекладом.

Ці уроки дали добрі плоди — у Львові з’явився гурт молоді, для якої багатомовне читання стало щоденною практикою, яка опановує кілька мов одночасно власне шляхом читання. І я вірю, що якби цей проект отримав хоч якесь фінансування, результати були б помітніші, бо проект міг би охопити ширше коло цікавих і допитливих людей, які люблять слово.

Наталя Трохим,
член Ради Центру Дослідження  Літератури для Дітей та Юнацтва,
поет, перекладач, лауреат премії ім. М. Рильського,
координатор проекту "Багатомовне читання"