Богдана Салюк про Центр

Кандидат філологічних наук

Доцент кафедри іноземних мов і методики викладання Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету

Член Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва

Коло наукових інтересів – література для дітей та юнацтва, сучасна зарубіжна проза.

Думаю, Центр дійсно викликав резонанс в українській науці, оскільки до 2009 року фактично не існувало платформи, на якій би літературознавці обмінювалися досвідом, створювали нові проекти у царині дитліту. Натомість, якщо ти франкознавець – їдеш до Львова, лесезнавець – до Луцька і т.д. А куди їхати, якщо аналізуєш Нестайка, Рутківського, Енде, Ліндгрен та інших? Тепер є адреса: Львів.

Звісно, я пишу про власний досвід. Починаючи роботу над дисертацією, буквально по крупинках шукала сучасних дослідників, які б займалися виключно дитячою літературою. І це дуже добре, що з’явився Центр, який взяв на себе таку місію – зібрати до купи таких дослідників з усієї України. Це дуже важливо – мати однодумців. І Центр надає їм можливість говорити про улюблене – дитліт – за круглим столом.

За останні п’ять років, на щастя, у рази побільшало дослідників дитячої літератури. Безперечно, на це вплинула популяризація Центром студій дитліту. Зокрема, системність наукового напряму діяльності Центру провокує відповідну системність розвідок літератури для дітей і юнацтва. З-поміж молодих дослідників, які опираються на дослідження, опубліковані у Віснику Центру «Література. Діти. Час», я би виокремила Катерину Зайцеву, Ольгу Єнальєву, Марію Сосницьку.

Реалізація кампанії «Вся Україна читає дітям» цілком реальна. Думаю, слід визначити основні форми робіт, які б орієнтували волонтерів на місцях, можливо, прописати орієнтовний план-сценарій заходів. Звісно, не мається на увазі всі заходи, але 2-3 провідних, наприклад, проведення семінарів із промоції дитячого читання для батьків (як правильно переконувати батьків, що їхнім дітям варто читати книжки), які б відбувалися системно по всій Україні зі залученням місцевих і немісцевих спеціалістів. Також гарна ідея, яку запропонувала Олена Андронатій під час семінару, - провести майстер-класи для волонтерів із організації заходів для дітей. Інформаційний наступ: наприклад, виготовлення буклету з інформацією про проект. Головне зараз – визначити напрямок дій: робота з батьками, дітьми, медіа.

Вважаю, що Центр на правильному шляху: він розвивається, має свої традиції, робить добру справу. І все це вже приносить хороші плоди, а буде ще краще! Бажаю Центрові наснаги та удачі! (побільше спонсорів і партнерів ;))