7 квітня. Національний музей літератури України.


Центр Києва. Національний музей літератури України на вулиці Б. Хмельницького. Прекрасна старовинна будівля колегії Павла Галагана – одного з найкращих навчальних закладів ХІХ ст., де пізніше працювали-творили видатні українські інтелектуали А. Кримський, П. Житецький, М. Драй-Хмара, П. Филипович та інші, а Іван Франко одружився з Ольгою Хоружинською. Символічно, що у ХХІ ст. тут продовжується плекання української культури і думки.

7 квітня у рамках VII Міжнародного симпозіуму «Література. Діти Час» у читальному залі музею зібралися фани дитячої літератури – представники Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, науковці (Мирослава Прихода, Олена Ісаєва, Жанна Клименко, Наталія Богданець-Білоскаленко, Анжела Мельник та ін.), видавці (Василь Теремко, Наталя Трохим), письменники (зокрема, Зірка Мерзатюк, Катерина Штанко, Наталя Марченко, Наталя Трохим, Ірина Мацко, Галина Рис) і вчителі-методисти загальноосвітніх шкіл Києва, аби обговорити назрілі питання вивчення і викладання дитячої літератури.

Галина Рис, письменниця і член ЦДЛДЮ, представила актуальну лекцію на тему «Інтердисциплінарний підхід у дослідженні дитячої літератури: використання наратології для аналізу книг для дітей». Розширення літературознавчих підходів до аналізу творів дитячої літератури наразі є одним із пріоритетних завдань сучасної української філології. Лекторка акцентувала, що застосування наратологічної методології сприятиме глибшому розумінню текстів, водночас у викладанні літератури на уроках сприятиме зацікавленню дітей художнім твором, провокуватиме до подальшого читання.

Власне, підняте під час лекції питання про доцільність переакцентування уваги вчителів з біографічного методу аналізу до власне текстуального розрослося у плідну й палку дискусію під час круглого столу «Навіщо дитячій книзі науковий дискурс» (модератори – Уляна Баран і Мирослава Прихода). Учасники круглого столу обговорювали питання модернізації вивчення біографії письменників у шкільному курсі літератури, адже саме суха і надлишкова інформація про життя і творчість митців може нівелювати інтерес до читання їхніх творів дітьми. Натомість представлення життєвого шляху авторів як Історій Успіху, як здобутків особистості та нації створить позитивні умови для продуктивного читання і продукування майбутніх власних успішних історій дітьми.

Також увага дискусантів була зосереджена й на категорії дитини-читача і, відповідно, змісту шкільних курсів української та зарубіжної літератури. Адже дитина різного віку по-різному підходить до читання книги, тому підбір творів до шкільних програм має бути ретельним й ураховувати той факт, що саме у дитинстві у людини формується любов/нелюбов до читання, що залишається упродовж усього її життя.

Орієнтиром для змістового наповнення шкільних курсів, до речі, цілком може стати новий підручник Тетяни Качак «Українська література для дітей» (Качак Т. Б., Українська література для дітей : підручник / Т. Б. Качак. – К. : Академвидав, 2016. – 350 с.), презентація якого відбулася в межах Симпозіуму. Зазначимо, що це перше ґрунтовне академічне видання з української дитячої літератури у незалежній Україні, здійснене після знаного всіма підручника Любові Кіліченко «Українська дитяча література» 1988 року. Важливість сучасного підручника і потребу в ньому усіх, хто має дотичність до літератури для дітей, важко переоцінити. Вчителі та науковці жваво цікавилася виданням, його структурою і змістом. А особливий інтерес у слухачів викликав розділ, присвячений українській дитячій літературі к. ХХ – п. ХХІ ст., оскільки сучасні діти потребують саме сучасної книжки.

Наприкінці такого насиченого на події дня відбулася гала-презентація проекту Наталі Марченко «Дорослі таємниці дитячих письменників», мета якого розкрити особистості Галини Малик, Володимира Рутківського, Марії Морозенко та інших не лише як авторів творів для дітей, але й зі сторони їхньої, так би мовити, «дорослої» творчості. Звучала інтимна та філософська поезія письменників, пісні на вірші поетеси Тетяни Череп-Пероганич у виконанні заслуженої артистки України Світлани Мирводи, а також авторські пісні Валентини Захабури під акомпанемент Григорія Лук’яненка.

8 квітня. Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка.


Другий день Симпозіуму проходив у стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка у партнерстві з кафедрою теорії літератури, компаративістики і літературної творчості.
Студенти-філологи мали можливість відвідати майстер-класи «Дитяча література: способи взаємодії автора і читача», що проводили Наталя Трохим, Тетяна Качак і Лілія Овдійчук, члени Ради Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, експерти з методик інтерактивного читання дітям в рамках соціокультурного проекту «Вся Україна Читає Дітям».

У той же час дослідники літератури для дітей та юнацтва представляли власні доповіді на науковій конференції «Сучасна дитяча література: напрямки досліджень, тенденції, проблеми».
Так, Олена Котусенко, головний спеціаліст відділу змісту освіти мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, підняла в своєму виступі актуальну для сучасної школи проблему вивчення української та зарубіжної літератури. Жваву дискусію в аудиторії викликало повідомлення доповідачки про введення у шкільний курс української літератури 2 годин на вивчення кримськотатарської літератури. Як відомо зі ЗМІ, дійсно півроку тому при Міносвіти була створена спеціальна робоча група, що складає список творів, які увійдуть у шкільну програму. Цю ініціативу підтримав і Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Однак, учасники конференції дійшли згоди у тому, що ця ідея потребує значно більшого формату суспільного обговорення із залученням фахівців-тюркологів, дослідників дитячої літератури і вчителів-методистів, про що, зокрема, наголошувала під час дискусії й професор Людмила Грицик.

Центральний виклик сучасній українській освіті – проблема читання дітьми – була всебічно розкрита представниками кафедри російської та зарубіжної літератури НПУ імені М.П. Драгоманова. Зокрема, різні методи читання літератури та дослідження читача представили у своїх доповідях Олена Ісаєва, Олена Костюк, Оксана Бицько, Жанна Клименко. Людмила Давидюк під час доповіді про сучасну іспанську дитячу літературу акцентувала на тому, що ці книжки будуть цікавими юному українському читачеві, хоча на сьогодні вони в Україні не перекладені. Відтак виникла ідея до створення списку дитячої літератури від Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, рекомендованого до перекладу українською мовою.

Два різновекторні дослідницькі погляди на постмодерну дитячу літературу і  дитину запропонували у своїх доповідях Борис Шалагінов і Уляна Баран. Так, Борис Шалагінов акцентував на тому, що сучасна західна дитяча література спрямована, здебільшого, на власну комерційну успішність, і аж ніяк не на формування естетичних смаків юного читача, який, в свою чергу, стає «прибутковою мішенню книжкового ринку». Захоплення дітей і підлітків творами Толкіна і Ролінг та кіноепопеєю «Зоряні війни», тобто загалом жанром фентезі, на думку доповідача, змінило смаки підлітків у бік втрати інтересу до літератури громадянського і патріотичного змісту, до тем підготовки дитини до соціально активного діяльності та життя реального суспільства, знівелювало рецепцію моральних і естетичних категорій героїчного, трагічного, сатиричного. Відтак, резюмує Борис Шалагінов, після «штучності» взаємовідносин у фентезійних творах «сучасній дитині дуже не просто адекватно сприймати високоідейну літературу класики».  

Така категоричність доповідача по відношенню до жанру фентезі, який дійсно є популярним серед підлітків, є досить дискусійною. Сучасний світ провокує дитину-читача до певного ескапізму у вигадані письменниками світи, але ж це не доводить, що фентезі – погана література. Попри значну критику науковців, педагогів, навіть релігійних діячів, щодо мистецької цінності книг про Гаррі Поттера, факт залишається фактом: сучасні діти стали читати! І їх не можливо відірвати від цього процесу. І ці романи мають високий моральний потенціал, адже піднімають теми справжньої дружби, любові до ближніх, самопожертви заради іншої людини, честі, гідності та милосердя. А хіба у трилогії Толкіна служіння намісників Гондору або короля Рохану своїм народам не є прикладом патріотичного виховання, любові до власного краю? А чи самопожертва Фродо заради спасіння всього Середзем’я не спонукатиме читачів до роздумів над моральним вибором людини у кризовій ситуації?

Натомість інший погляд на постмодерну дитячу літературу представила у своїй доповіді Уляна Баран. Доповідачкою наголошено, що в нинішній Європі з’явилось покоління індивідуумів-пацифістів, що прагнуть вирішити важкі проблеми, які психологічно та екзистенційно погрожують людині. На прикладі сучасної німецької підліткової літератури науковець доводить, що сучасна європейська реалістична проза піднімає «наднаціональні» теми і відповідає критеріям «інтернаціонального канону». Проблематика, що порушується в книгах, презентує насамперед теми самотності, рефлексії про себе та близьких, втрати батьків, коханих, пошуку свободи, питання екзизстенції, жахіття війни, внутрішньої рефлексії та протиріччя, подорожі тощо. Найголовнішою ідеєю стає цінність життя людини, до осмислення якої та переосмислення власних життєвих цінностей сучасні письменники залучають дітей та підлітків.

Так само і дитяча література потребує переосмислення підходів до її інтерпретації і аналізу сучасними дослідниками. Власне, нові тенденції і теми у дослідженні літератури для дітей та юнацтва презентували члени ЦДЛДЮ – Лариса Лебедівна («Життя видатних: український герой у дитинстві»), Оксана Панько («Фантастичне у поетиці сприйняття читача-дитини: Роальд Дал «Чарлі та Великий Скляний Ліфт»), Богдана Салюк («Інтертекст дитячої літератури в англомовній рок-поезії»).
Тож, високий градус дискусійності піднятих і обговорюваних проблем дитячої літератури свідчить не лише про значний професійний науковий рівень конференції, а й нагальну потребу в увазі з боку громадськості та фахівців до змісту і процесу читання сучасними дітьми.

Богдана Салюк, член Ради Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва